Много раз говорил и еще раз повторюсь, пока мента не наказать копейкой он так и будет чудить. Для тех кому не все равно, образец искового заявления.
И вот доказательство того, что исковое работает :
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неправомірним протокол про адміністративне правопорушення серії АВ 797087 від 13.01.2009 року у відношенні ОСОБА_1, а інформацію в ньому про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху недостовірною.
Стягнути з відділу ДАЇ по обслуговуванню адміністративної терріторії м. Сімферополя та АТІ при УДАЇ ГУМВС України в АРК на користь ОСОБА_1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Итак, образец искового заявления:
До ……
міськ . райсуд
Позивач:
Пупкін Іван Іванович
адреса проживання:
_________________________________
Відповідач:
ст. ле-т Петренко Петро Петрович
ВДАI УМВС України в //////////областi,
вул.///////////////////////, 28, м . ///////////, 43034
тел.///////////
АДМІНІСТРАТИВНИЙ
ПОЗОВ
про визнання дій посадової особи неправомірними та
відшкодування компенсації за заподіяну моральну шкоду
03.12.08р. Я пересувався керуючи своїм автомобілем по дорозі ///////- //////////////.
В певний час я змушений був зупинитись на вимогу відповідача. Далі ним мене було звинувачено у порушенні ПДР. Маючи впевненість, що нічого не порушував, я зробив пояснення своїм діям але протримавши мене близько 40 хв. відповідач склав протокол та виніс постанову № ВТ 008408 про накладення штрафу у розмірі 425 гр.
Конституцією України (ст.68) закріплено:
„ Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.”
В своїх діях та при розгляді справи відповідач не дотримувався положень законів України та ст. 245 КУпАП а тому у судовому порядку постанову було скасовано.
Вважаю, що своїми діями відповідач порушив не тільки це положення Конституції а і п.21 ст. 11 закону „ Про міліцію” та відповідні п.п.12.12.4.11 та 12.12. 5 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України якими заборонено зупиняти транспортні засоби без наявних на те підстав, тому ці дії вважаю протиправними.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди) як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..25 ч.3 Закону України „Про міліцію”, заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади, і до того ж, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Упроцессі спілкування з відповідачем мене обурило безпідставне звинувачення та рівень знань ним законів та ПДР, як посадовою особою ДПС.
Звинувачення мене в правопорушенні відповідачем у присутності інших людей (пасажирів мого авто), було приниженням моеї честі та гідності як громодянина України, та вивело мене з психологічної рівноваги. Тривалий час я відчував моральні страждання незаконним звинуваченням та повідомленням про сплату штрафу у розмірі 425 грв. та змушений був потім керувати автомобілем в стані нервового збудження. Часу на встановлення душевної рівноваги не було так як я вже запізнювався до кінцевого пункту призначення. Це додатково негативно впливало на нервову систему так як я розумів, що повністю безпечне керування автомобілем при виборі оптимального режиму швидкості у такому стані не можливе і може призвести до помилки. Мої плани вчасно прибути на місце призначення були зруйновані відповідачем, що негативно відобразилося на моїх приватних цілях. Крім того у моему авто знаходилося декілька пасажирів перед якими я мав зобов'язання вчасно та безпечно доставити їх до кінцевого пункту. Частково, з вини відповідача я не виконав обіцянок, а тому відчував додаткову відповідальність за життя пасажирів, яких я перевозив перебуваючи у збудженому стані та за їх приватні цілі яких вони могли б не досягнути в звязку з запізненням .
Відповідачем було проведено фактично адміністративне затримання мене продовж 40 хвилин. На протязі всього часу затримання я був безпідставно позбавлений волі, права на свободу і особисту недоторканість, та права володіння та користування своею власністью (автомобілем), що
Це безпідставне звинувачення змусило мене звертатись до суду та декілька разів приходити на розгляд справи (07.07.09; 13.09.09; 08.10.09 та інш), так як відповідач не з'являвся на судові виклики і розгляд судом відкладався. В звязку з цим я змушений був витрачати час мого приватного життя на судове провадження, яке було для мене неприємним, та, крім того, відривало від особистих справ. Було згаяно тривалий час на знайомство нормативними документами, Кодексами та складання заяви до суду про скасування постанови, так як я не фахівець в юридичній галузі.
Продовж усього часу, близко девяти місяців (до скасування постанови), я відчував негативне психологічне напруження, яке породжувало гнітючі думки про можливість безпідставно втратити гроші у розмірі 425 грв., не відчуваючи за собою ніякої провини, що завдавало шкоди моєму здоров'ю.
До того-ж, по постанові відповідача, постановою ######## ДВС було відкрито на мене провадження про примусове стягнення 425 грв. Я був змушений відриватись від моїх цивільних особистих справ, та давати пояснення у ######## ВДВС, що також принижувало мою честь та гідність, та додатково змушувало витрачати на це час мого
приватного життя.
Вважаю, що відповідач наніс мені психологічну травму так як постійно, коли я бачу посадову особу ДПС, у мене виникають негативні, злістні, агресивні думки які можуть призвести мене до кримінальніх проступків по відношенню до цих осіб. Тепер потрібно постійно докладати деякі зусилля, щоб відганяти такі думки, що поглиблює мої страждання.
Окрім того, мої моральні страждання посилюються тим, що незаконні дії суб'єкта владних повноважень, призвели до втрати віри в те, що ДАІ в своїй роботі
дотримується Закону, та у справедливу її діяльність.
В сукупності всі ці неприємні обставини, породжені відповідачем, завдали моральної шкоди яка може бути компенсована в грошовому еквіваленті не менш як 3000 (три тисячі) гр.
Крім того я сплачував судовий збір у розмірі 3грв.40коп.
Керуючисть ст.55 КУ; ст.ст.6, 17,104-106 КАС УКраїни
ПРОШУ:
1. Прийняти позов до провадження
2.Визнати дії відповідача не правомірними та стягнути з нього грошову компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
3.Стягнути з відповідача на мою користь всі мої судові вітрати.
4.З метою надання відповідніх доказів для підготовки справи до розгляду
витребувати із архіву ######### міськрайонного суду копію протоколу(журналу) судового провадження по справі № ######## про скасування постанови та квінтанцію про судовий збір .
Додаток
1.копія позову
2.копія постанови ######## суду -2 шт.
3.копія постанови ######### ДВС міськрайонного УЮ -2 шт.
4.квитанції про сплату судового збору.
дата подпись
Комментариев нет:
Отправить комментарий