Памятка задержанным милицией

Пам’ятка затриманим міліцією

Явка в міліцію обов’язкова в тому випадку, якщо є повістка, виписана за конкретною кримінальною справою, вручена під розписку особисто вам. Повістка повинна містити таку обов’язкову інформацію: • кого викликають (ваше прізвище й адреса); • у якості кого викликають (свідок, підозрюваний, обвинувачуваний, потерпілий); • мета виклику (допит); до кого викликають (прізвище слідчого); • куди викликають (повна назва й адреса органу міліції); • дата й час вашої явки; • наслідки неявки (примусовий привід через органи МВС). І головне - ви маєте право знати, з якого питання вас викликають до міліції. Тому у повістці повинні бути зазначені номер кримінальної справи й номер статті Кримінального кодексу України, за якою її порушено. Якщо цього немає, то є підстава сумніватися в наявності єдиного законного приводу для виклику в міліцію, тобто в наявності кримінальної справи. Одержавши правильно оформлену повістку, ви повинні з’явитися в міліцію й від цього нікуди не дітися. Якщо ви одержали повістку, у якій зазначена мета виклику не допит, а опитування, бесіда, подання пояснень або ще що-небудь у цьому роді, і викликає вас не слідчий, а оперуповноважений, знайте, що таку повістку можна проігнорувати. Адже оперуповноважений взагалі не має права виписувати повістки. А між допитом і бесідою є величезна різниця. Допит веде слідчий під протокол і попереджає про відповідальність за правдивість свідчень, що викладаються вами. Від допиту відмовитися практично неможливо. А от дача пояснень - це ваше суто добровільна справа. Хочете сприяти працівникам міліції і “накрутити” на себе справу - що ж, будь ласка. Не хочете - ніхто не може вас змусити це зробити.
 Вас намагаються затримати й доставити в міліцію. Насамперед треба запам’ятати, що активно пручатися цьому процесу не можна, тому що вас відразу ж обвинуватять у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків. Це призведе до того, що вас, швидше за все, притягнуть до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУАП. Так звичайно роблять, коли людину необхідно “легально” затримати в стінах міліції на кілька діб.
1) Добре запам’ятати, що вимога працівника міліції повинна бути законною. Тобто, у міліціонерів повинні бути підстави для вашого затримання й вони про повинні вам повідомити про них негайно при затриманні, як того вимагає ст. 29 Конституції України. Їх відмовки, що вам усе пояснять у міліції, у жодному разі не повинні вами прийматися. Коли ви потрапите в міліцію, там вам вигадають купу підстав, у тому числі й тих, про які ви навіть не підозрюєте, наприклад, що ви нецензурно лаялися й порушували громадський спокій.
2) Пам’ятайте, що вас оберігає ст. 19 Конституції України, яка говорить, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Тому поки вам не пояснять законну причину затримання, ніхто не може вас примусити йти в міліцію. Існує вичерпаний перелік підстав для затримання: - якщо особу застали безпосередньо під час здійснення злочину (правопорушення) або відразу після нього; - якщо потерпілі або очевидці прямо вкажуть, що саме ця особа вчинила злочин (правопорушення); - якщо на підозрюваному, на його одязі, при ньому або в його житлі будуть виявлені явні сліди злочину; - якщо особа намагається втекти або не встановлена особистість підозрюваного.
3) Якщо все-таки міліціонери наполягають на затриманні, вимагайте складання протоколу затримання прямо на місці, а не в міліції. У протоколі неодмінно повинна бути зазначена дата й час вашого затримання, прізвище й посада співробітника міліції, що вас затримує, суть вашого затримання з обов’язковим посиланням на норму закону, що його передбачає.
 4) Якщо затримання все-таки відбулося, вимагайте негайно повідомити вашим родичам про місце вашого перебування або прямо зв’яжіться з вашим адвокатом. Право на юридичну допомогу й на повідомлення рідним про місце вашого перебування передбачене тією ж ст. 29 Конституції України.
5) Будучи затриманим, нічого не підписуйте і не ведіть жодних переговорів з міліціонерами. Пам’ятайте, що коли вас затримали як підозрюваного у скоєнні злочину, то час затримання минає через 72 години, якщо не буде пред’явлена постанова судді про обрання вам запобіжного заходу “утримання під вартою”. А якщо вас затримали за адміністративне правопорушення, то час вашого затримання минає через 3 години після того, як буде встановлена ваша особа. От чому так важливо, щоб протокол про затримання був складений негайно, у момент затримання, із вказуванням точного часу затримання.
6) Ніколи не залишайте безкарним порушення ваших особистих прав і свобод. Нагляд за органами внутрішніх справ здійснює прокурор, і про всяке “свавілля”, що чинили з вами в міліції, обов’язково опишіть у скарзі в прокуратуру. Пам’ятайте, що чим більше міліціонерам минаються їхні незаконні дії, тим безцеремоннішими вони стають.